Архів категорії: Новини

У Кодаках воюють за землю не на життя, а на смерть

Стаття Антона Шульги (газета “Вісті Київщини” )

У повному сенсі цього слова. Ціна питання – 100 гектарів, які ніяк не поділять село і район. Боротьба настільки запекла, що вже коштувала життя одному з депутатів сільради.

Село Кодаки Васильківського району, колишня назва – Кайдак (Кунаки), розташоване між Митницею та Ксаверівкою, трохи в стороні від траси Київ – Одеса, має досить багату історію. У XII столітті Кунаки були дерев’яною фортецею, однією з численних оборонних споруд навколо Києва. 17 липня 1660 р. біля села Кодаки відбулася Рада Війська Запорозького під проводом гетьмана Юрія Хмельницького, який прагнув розірвати Переяславський договір з Москвою, укладений під її тиском у жовтні 1659 р. 

У середині минулого століття Кодаки були другим після Ксаверівки зразково-показовим селом, у якому переважали двоповерхові індивідуальні котеджі із сучасними міськими зручностями та необхідними господарськими будівлями. Місцевий колгосп-мільйонер ім. Ілліча славився на весь Радянський Союз. Ксаверівку і Кодаки відвідували численні делегації і високі гості з-за кордону: Моріс Торез, Хо Ші Мін, Янош Кадар, Фідель Кастро, Долорес Ібарурі та багато інших. У Кодаках жила і працювала двічі Герой Соціалістичної Праці, незмінний впродовж двох десятиліть депутат Верховної Ради УРСР Ольга Диптан.



Чим і як живе сьогодні село Кодаки

На початку квітня в редакції пролунав тривожний дзвінок. Мешканець села Кодаки, який побажав, щоб його ім’я не називалося в газеті, повідомив, що нещодавно під час бурхливого обговорення на сесії земельних питань помер від серцевого нападу депутат сільради.

Перш ніж виїхати на місце трагедії, я зайшов на сайт Кодаківської сільської ради, де мою увагу привернула досить свіжа публікація «Королі і блазні». 

«Васильківські королі, – пише анонімний автор, – після чергового «сходняка» вирішили, що всі землі жителів с. Кодаки по «закону» належать їм. Залишається знайти технологію, за якою вкрадене видати за своє кровне. І вона знайдена: таємно від сільської ради с. Кодаки на розпайовані землі видали ксиви (акти) для «нужденних» з Луганська, Донецька; далі формально проводиться розмежування ділянок; оформляється купча на достойну людину (їхньому царьку); діляться доходи від оборудки і «вовки ситі», а вівці нехай чекають «покращення життя …» 

Здійснити цю кримінальну операцію не дозволив сільський голова. І тут почалася травля на Козіка. Хто посмів ослухатися наших панів?! У кожного короля є блазні, інакше – який він король? Вони кілька разів атакували сільську раду. Тричі їм вдалося зірвати роботу сесії сільради. Ось завітали вони і на загальні збори кодачан 6 квітня 2012 року: наш депутат райради, голова соцпартії зі своїми однопартійцями, всілякі замзаврайоно та інші «юристи» і «депутати», які забули свої ксиви вдома (всього чоловік з двадцять).

Основним їх завданням було переконати жителів с. Кодаки в тому, що вони дурні. Не бачать, як влада «піклується» про їх добробут. Королі не сплять ночами і думають про народ. А головне – Козік О. А. бандит. Він не дає королям ощасливити своїх підданих. «Ви не хочете жити по «законах» – каже перший. Його підтримує шут № 2: «Вся земля належить королям». Яких тільки епітетів не виплюнули їх слиняві язики на адресу сільського голови?! Професіональні брехуни. Цинічні і нахабні. Найбільш цинічно забрехались соціалісти. Їх лозунг «Земля – народу!» треба розуміти так: «Народ – це добрі районні дяді, а ви електорат». В нас партій більше, ніж бур’яну на полях. А суть одна – вкрасти. Земля для них товар. Вони ніколи на ній не працювали і не збираються працювати. Вкрадене вони міняють на гроші та на вигідні посади у доброго дяді. Їм треба багато грошей.

Громада села захищалась. Виступаючі говорили, що в Кодаках влада не помітила при розпаюванні багатьох жителів села. «Для вас немає землі. Все вже поділено», – казали представники владних дядів працівникам соціальної сфери. Роботи в селі нема. Город – для багатьох єдиний засіб існування. Але дяді забирають і городи селян. Їм потрібний голодний і безправний люд, щоб потім його купить на виборах за 100 гривень. Ми всі повинні зрозуміти, що владні особи стоять на захисті своїх «шкурних» інтересів. А народ повинен захищати себе сам. Якщо ми не проявимо активності, то обдеруть до нитки і при цьому не лопнуть. У них безрозмірні животи. Жителям села треба більш активно приймати участь на зборах та на сесіях сільської ради. Блазні будуть їздить ще частіше. Вони більше нічого не роблять і не вміють. Цим вони заробляють собі на хліб. Хто переможе, залежить від нас.

Що нового в цій історії? Нічого. Катерина № 2 зганяла з земель селян, щоб потім закріпачити і заставить працювати на їхній землі за копійки. Те саме роблять наші королі, але ще більш лицемірно і неймовірно брехливо»… 

«Агро-Дніпру» – зелену вулицю!

Мені, людині, далекій від кодаківських проблем, у цій публікації далеко не все було зрозумілим. Тож щоб з’ясувати, що ж насправді відбувається в селі і чим переймаються його мешканці, я вирушив у Кодаки. Сільський голова Олег Козік довго вивчав моє редакційне посвідчення. Потім вибачився, що зараз не може зі мною поспілкуватися, бо мусить у нагальній справі з’їздити у Васильків, і запропонував зустрітися через годину. Щоб скоротати час, я вирішив прогулятися селом і поспілкуватися з його мешканцями. 

Дорога, що в’ється між рядами ненових, але все ще добротних двоповерхових котеджів, вивела мене до господарського двору колишнього колгоспу-мільйонера імені Ілліча. За новенькою огорожею з металевої сітки рядами стоять корівники й свинарники, інші господарські будівлі. Зі слів селян, з якими вдалося поспілкуватись, у Кодаках процес розпаювання земель і майна не був завершений через брак коштів. Тож частина землі, а також майно КСП «Кодачанка», яке було правонаступником колгоспу і на базі якого утворилося ТОВ «Агро-Дніпро», так і не було до кінця розпайоване. Зате тепер усі оті споруди належать товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро», директором якого віднедавна працює рідна сестра сільського голови Вікторія Анатоліївна Соловей, а контрольним пакетом акцій володіє сільський голова Олег Анатолійович Козік. Що ж до самого Козіка, то він не місцевий. Приїхав у село кілька років тому чи то з Луганщини, чи з Донеччини, а чи й із самої столиці. Не зовсім законним способом придбав половину активів ТОВ «Агро-Дніпро». Принаймні Господарський суд Київської області рішенням від 8 лютого 2010 року у справі № К19/381-08 визнав, що це придбання відбулося з порушенням цілого ряду законів. Але це не заважає панові Козіку успішно господарювати й багатіти. За словами селян, які підтверджуються документами, що є в розпорядженні редакції, тільки за час головування Олега Козіка в Кодаках ТОВ «Агро-Дніпро» незаконно збагатилося на понад 30 об’єктів і споруд, які спочатку належали колгоспу ім. Ілліча, потім його правонаступнику КСП «Кодачанка». Це, зокрема, кормоцех ВРХ по вул. Леніна, 58/1-у, пожежне депо (вул. Ювілейна, 1-в), Дім механізаторів (вул. Леніна, 119-в), автогараж (вул. Леніна, 119-а), склад-модуль (вул. Леніна, 58/2-с), зерносховища (вул. Леніна, 58/2-г, 58/2-г та 58/2-д), пункт технічного обслуговування (вул. Леніна, 119-і), заправка (вул. Леніна, 119-і), вагова (вул. Леніна, 58/2-г), машинний двір (майстерня) (вул. Леніна, 119-е), машинний двір (гараж) (вул. Леніна, 119-д), склад запчастин, машинний двір-майстерня (вул. Леніна, 119-з), склад мінеральних добрив, машинний двір-майстерня (вул. Леніна, 119-к), машинний двір (котельня) (вул. Леніна, 119-г), машинний двір (прохідна) (вул. Леніна, 119-л), машинний двір (склад) (вул. Леніна, 119-ж), комора продуктова (вул. Леніна, 58/2-ж), зерносховище (вул. Леніна, 58/2-з), зерносховище-тік (вул. Леніна, 58/2-в), телятники (будівлі 58/1-с та 58/1-н по вул. Леніна,), перша, друга, третя і четверта корівні (будівлі 58/1-ф, 58/1-л, 58/1-з та 58/1-ж по вул. Леніна,), кормоцех свинячий (вул. Леніна, 28/1-в), приміщення електриків (вул. Леніна, 58/1-с) та багато іншого… 

Захистіть від свавілля голови райдержадміністрації

Коли повернувся до сільради, господар села чекав на мене у своєму кабінеті. 

– Я вже знаю про вас більше, ніж ви думаєте, – почав сільський голова. – Знаю не тільки на чиє замовлення ви сюди приїхали, а навіть хто вас привіз і на якій машині. – Схоже, що мій візаві ні в який Васильків не їздив, а використав час для того, аби розвідати, що за гість приїхав до нього і з якою метою. 

– Своїм ходом на редакційному автомобілі, – відповідаю. – А приїхав з власної ініціативи, щоб розібратися в ситуації, що склалася в селі, а може, й допомогти. 

– Гаразд, що вас цікавить?

– Що це за історія із землею? 

– Землею я не торгую, здирництвом не займаюсь. Я був кадровим офіцером. Зараз обрали мене люди. Нікого не обманув. Ні в кого нічого не вкрав. І буду стояти на захисті їхніх прав. Землі, про які я зараз скажу, це землі колишнього КСП «Кодачанка», які були розпайовані між колишніми членами КСП. Кожен після розпаювання отримав державний акт без урахування сіножатей, пасовищ та інших ділянок. Ці ділянки є пайовими землями і належать усім колишнім членам КСП «Кодачанка» та використовуються спільно. У сільраді є державний акт на ці землі старого зразка на право колективної власності членів КСП «Кодачанка», але він без кадастрового номера. А товариші наші, державні службовці Васильківського району на чолі з товаришем Сабодашем і братами Мазепами, розділили цю землю по 2 гектари, присвоїли кадастрові номери, виготовили державні акти і ввечері відправили людину додому до нашого секретаря сільради в надії отримати від неї довідку про те, що землі не є пайовими. Пропонували секретарю винагороду. Природно, вона злякалася, подзвонила мені. Я кажу, що ти їх поки не лякай. Скажи, що все буде добре, голова все зробить. Нехай приходять. Наступного дня зранку вони приходять з пачкою державних актів на 2 гектари кожен, наділених невідомим особам – жителям інших міст: Донецька, Луганська, Києва і т. д. Я у них ці державні акти забрав, і зараз вони знаходяться у сейфі сільської ради. Про це я повідомив райдержадміністрацію, районну прокуратуру, обласну прокуратуру, районну і обласну міліцію. Жодної відповіді я не отримав. Щоб не займати ваш час, я дам вам свого листа до Президента України, в якому все викладено: 

«Шановний Вікторе Федоровичу! Прошу Вас захистити мене від злочинного свавілля голови Васильківської райдержадміністрації Сабодаша В.І., який спільно зі своїм заступником Мазепою С. В. та головою Васильківської районної ради Мазепою О.В., вимагають від мене гроші та примушують віддавати їм половину земельних ділянок із загальної кількості наділених Кодаківською сільською радою мешканцям села Кодаки. Для конт-ролю та підрахунку наділених земельних ділянок, щоб жоден клаптик землі не пройшов повз «каси», вони постійно вимагають від мене всі рішення та протоколи сесій Кодаківської сільської ради VI скликання (незважаючи на те, що ці документи знаходяться в доступному для ознайомлення всіх жителів села місці). Майже кожного дня в Кодаківську сільську раду надходять безкінцеві дзвінки, факсограми, виклики, вимоги, приписи, листи, протести Васильківської прокуратури Київської області, якими мене зобов’язують негайно з’являтися до прокуратури, надавати пояснення та копіювати різноманітні документи в кількості декількох сотень аркушів.

Зараз, до питання контролю за «касою» залучений УБОЗ Київської області в складі капітана Куліка С.С. та майора Нікітюка, які приїжджають на дорогому автомобілі Міцубіші ВХ 0090 АВ та тероризують і залякують мене, вимагаючи вищезгадані протоколи сесій, прикриваючись службовою необхідністю.

Робота Кодаківської сільської ради повністю паралізована. По теперішній час жоден житель села Кодаки, якому була наділена земельна ділянка, не може отримати державний акт, поки не віднесе до земельного відділу Васильківського району майже 1000 доларів США.

Впродовж двох років, під прикриттям заступника Васильківського прокурора Савчука В. Ф. та начальника Васильківської міліції Куца В.В., розкрадається чорнозем з сіножатей та пасовищ колишнього КСП “Кодачанка”, який цілодобово вивозиться із с. Кодаки вантажівками. Всі мої заяви в міліцію та прокуратуру Васильківського району про порушення кримінальної справи стосовно торгівлі чорноземом, залишаються без розгляду, або з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи.

Для організації тиску на мене та підриву мого авторитету в селі застосовуються будь-які способи, у тому числі підрив фінансування сільського бюджету. Наприкінці 2011 року фінансовим відділом та казначейством Васильківського району на підставі невідомого листа ДНІ Васильківського району, з бюджету села Кодаки викрадено понад 63000 грн. Внаслідок чого, стала неможливою оплата за енергоносії та виплата заробітної платні вихователям дитячого садочка с. Кодаки.

В селі Кодаки та в інших селах Васильківського району, за допомогою підставних фірм та голови Васильківської РДА Сабодаша В.І. незаконно захоплює і використовує землі сільськогосподарського призначення якийсь Бондарчук Ю.В., власник ЗАТ “Сільгоспродукт”. Ніякі податки в бюджет села не сплачуються.

Нещодавно голова Васильківської РДА Сабодаш В.І., зловживаючи службовим становищем, за допомогою посадових осіб земельного відділу Васильківського району, самовільно виготовив на підставних осіб державні акти на землі понад 100 га, які належать пайовикам колишнього КСП “Кодачанка” (правонаступником якого є ТОВ “Агро-Дніпро”) та намагався їх перепродати. У відповідь на мою заяву, мені було сказано, що «землі украдені на користь впливових осіб, і також!!! депутатів Верховної Ради».

Після виявлення мною злочинних подій та повідомлення про це жителів села Кодаки на загальних зборах, голова районної ради Мазепа О.В. запропонував мені вибрати камеру у Васильківській тюрмі, а заступник Васильківського прокурора Савчук В.Ф. сказав, що дає 91%, що проти мене буде порушена кримінальна справа, а привід буде знайдено.

Шляхом штучного створення доказів звинувачення, підтасовування свідчень та трактування на свій лад статей та законів України, працівниками УБОЗ в Київської області, капітаном Куліком С.С. та майором Нікітюком, на мене був складений неправдивий протокол про корупцію, згідно якого рішенням Васильківського районного суду від 23 січня 2012 року мене вже визнано винним.

В альтернативу арешту Мазепою О.В. та Савчуком В.Ф. мені було запропоновано забути про украдені 100 га та вирішити з ними питання за 500 тисяч доларів США і, за їх словами, це буде для мене у майбутньому «зеленим світлом».

Заяви в прокуратуру Васильківського району відмовляються приймати, пояснюючи це особистим наказом Генерального прокурора України. Їх приймають тільки після особистого погодження прокурора Васильківського району або його заступника.

Прошу Вас захистити мене від злочинного свавілля посадових осіб Васильківського району.

Вважаю дії вище згаданих осіб навмисною дискредитацією влади в Україні та замахом на авторитет Президента України…»

– Я підтверджую всі свої слова, – вів далі сільський голова. – Це і залякування, і вплив на депутатів, і зриви сесій. 6 квітня питання розкрадання земель КСП «Кодачанка» посадовими особами Васильківської райдержадміністрації, дорозпаювання пасовищ та сіножатей між колишніми членами КСП «Кодачанка» – власникам земельних паїв та працівникам соціальної сфери села Кодаки розглядалося на загальних зборах села. Ця земля належить колишнім членам КСП, ну і якщо вони не будуть заперечувати, а я думаю, що не будуть, працівники соціальної сфери, а це школа, дитсадок, лікарня та інше, також отримають ділянки. Земля розпайовувалась у 2000 році на підставі протоколу загальних зборів членів колишнього КСП, паювалось майно, паювалась земля. Вони як власники землі і майна вирішували, кому і скільки надавати. І можливо, було рішення не надавати працівникам соціальної сфери. Зараз я хочу це питання порушити і переконати колишніх членів КСП, щоб вони не заперечували проти отримання землі працівниками соціальної сфери. Я за те, щоб усе було справедливо, щоб кожен пайовик, кожен представник соцсфери незалежно від партійної приналежності, від того, є у нього якась ділянка чи нема, отримав те, що йому належить за законом. Щоб у першу чергу були задоволені потреби жителів села. А потім уже надавати іногороднім. Я нічого не маю проти жителів інших міст, вони також мають право. Але я коли висував свою кандидатуру на сільського голову, говорив людям, що передусім у нас будуть отримувати земельні ділянки ті люди, які дійсно проживають у селі і мають намір тут вести господарство. Я вважаю, що це нонсенс, коли наші люди потребують землі, а її отримають якісь іногородні, і з депутатського корпусу, і з Васильківської адміністрації: там і прокуратура, і міліція… Все це ми будемо викривати і відстоювати правду. 

Хапати хабарників, а кого конкретно?

Ситуація із землею розколола село на дві частини. Одні мешканці безроздільно підтримують сільського голову. Інші ж, хоч і незадоволені намаганням районної влади забрати у громади аж 100 гектарів, скептично ставляться до заяв пана Козіка про те, що він дбає не про свої інтереси, а про громаду. 

– Наш голова не такий простий і святий, яким намагається виглядати, – каже місцевий мешканець Олександр Чепурний. – Коли стало відомо, що рішенням району 100 гектарів землі розпаювали на 50 невідомих людей і що до цього причетні голова РДА Сабодаш та голова райради Мазепа, люди на загальних зборах запитали у Козіка, хто ж підписував документи, якщо там стоїть підпис сільського голови? Козік каже: «Це було при мені, але я не підписував». Дивно, чи не так? Потім, коли сільський голова оприлюднив на дошці оголошень своє звернення до Президента, де було написано, що в райдержадміністрації від нього вимагали хабар у 500 тисяч доларів США, на сесії депутати всіх рівнів запитують: «Хто конкретно вимагав з вас хабар?» Нема відповіді. Я ставлю запитання депутатам, які впевнені, що цей хабар хтось вимагав. Кажу, ви ж по телевізору бачите щодня, як ті люди, котрим пропонують заплатити хабар, йдуть у відповідні органи і просять все це проконтролювати. Хабарника ловлять на гарячому, й на цьому справа завершується. Що, наш голова не знає, як це робиться? Знає. Мабуть, йому вигідно говорити про те, що вимагають хабар. Мовляв, дивіться, який я принциповий і як дбаю про ваші інтереси. Тільки, думаю, в цій історії у нього свій інтерес.  

 

alt  

Тетяна ХИТРИК ,
газета “Вісті Київщини” www.v-k.org.ua

 

 

 

 

Примітка сайту: На час оприлюднення матеріалів цієї статті на веб. сторінці журнала “Корреспондент”, 29.05.12.

голова Кодаківської Сільської Ради Козік О.А. був заарештований без оголошення обвинувачення.

 

Джерело: http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/hitriktn/a66481

 

Цю ситуацію коментує адвокат і правозахисник Микола Неділько.

 

Прізвище кодаківського сільського голови Олега Козіка неодноразово звучало на сесіях Васильківської райради. Тож мене як депутата райради зацікавило, що ж там відбувається. Побувавши на сесії сільради, я для себе зробив такий висновок: Олег Козік як сільський голова порушує дійсно правильне питання про те, що Васильківською райдержадміністрацією було незаконно виділено із земель, які належали колишньому КСП «Кодачанка», 100 га землі. Проблема в тому, що документів, які б давали змогу отримати об’єктивну інформацію про цю землю, ніхто не надавав. У Козіка на сесії були якісь викопіювання, де ця земля розділена на 50 ділянок. Але доказів, що це пайова земля, чи акта на колективну власність не було надано. Це можливо встановити лише шляхом витребування інформації з управління земельних ресурсів району, інформації з Інституту землеустрою, який робив розпаювання даних земель, а також безпосередньо із самого КСП «Кодачанка». Але, наскільки мені відомо, достовірної інформації зараз ніде отримати не можна. Якщо ця земля розпайована, будемо вважати, що це дійсна інформація, то тоді ось що виходить: Олег Козік каже, що потрібно повернути цю землю КСП «Кодачанка». Але КСП «Кодачанка» вже немає. Є його правонаступник – ТОВ «Агро-Дніпро», яким до того, як зайняти посаду сільського голови, керував безпосередньо сам Олег Козік. На березневій сесії сільради він зізнався при всіх депутатах, що зараз це підприємство очолює його рідна сестра. Тому що він як державний службовець не може бути керівником підприємства. Бо це фактично корупція. І що виходить? Козік завдяки депутатам і завдяки накручуванню людей на загальних зборах хоче повернути ці 100 гектарів начебто до КСП «Кодачанка». А фактично ця земля повернеться до ТОВ «Агро-Дніпро». Олег Козік як сільський голова в принципі правильно робить, що порушує питання повернення незаконно виділеної землі. Але ж треба подивитися його справжні наміри. А справжній намір – щоб ці 100 гектарів повернулися йому. Це моя власна думка. Я її висловив на сесії у присутності знімальної групи телебачення, і Козік на це промовчав. Я не підтримую райдержадміністрації, що вона дійсно незаконно виділила цю землю, бо за інформацією Козіка ця земля виділялась на мешканців Донецька, Луганська, Києва… І на жодного місцевого мешканця земельна ділянка не була виділена. А в селі є і працівники соціальної сфери, які потребують землі, й інші безземельні, які могли б її обробляти. Але помилка в тому, що комісія, яка займалась розпаюванням земель КСП «Кодачанка», повинна була свою роботу довести до кінця. Тобто оці 100 гектарів вона мусила дорозпаювати. Аж до того, щоб виділити ці ділянки в натурі і видати людям державні акти. Якщо ж члени КСП вирішили, що ця земля не розпайовується, а буде в загальному користуванні, то вони повинні були своїм рішенням передати ці 100 гектарів до земель запасу сільської ради, забравши її з повноважень райдержадміністрації, і на сесії сільської ради прийняти рішення, щоб цю землю нікому не давати. Тобто юридично комісія з розпаювання не спрацювала належним чином. Крім того, належним чином не спрацював і колишній сільський голова. Тому що в селі за розпаювання в першу чергу відповідає сільський голова. Я неодноразово наводив приклад належної роботи комісії, яка зараз займається дорозпаюванням КСП «Митницьке». Там у пайовиків теж райдержадміністрація намагалася забрати землю. Але цього не вдалося зробити. Тому що якщо комісія з розпаювання нормально працює, то вона доводить свою роботу до кінця. Так, тяжко, немає коштів, люди скидаються, оббивають пороги, однак роботу свою роблять. Тож до певної міри тут є вина комісії з розпаювання. 

Я на двох засіданнях сесії сільради пояснював і депутатам, і присутнім колишнім членам комісії з розпаювання, що для того, щоб юридично вирішити це питання, а не битися лобами, бо село розкололось на дві половини, щоб один одного за чуби не тягали, щоб вас не використовував Козік, потрібно поновити роботу комісії з розпаювання. Необхідно підняти всю технічну документацію, яка є, витребувати її. Аби це зробити, варто зібратися всім колишнім членам КСП, провести під протокол збори про поновлення роботи комісії за участю сільського голови, який повинен усе це організовувати. Бо Козік порушує це питання, але належних юридичних кроків, які дадуть позитивне його вирішення, він не робить. І так само не вживають належних кроків колишні члени комісії з розпаювання КСП. Я безліч разів їм пояснював, що все треба вирішувати в юридичному полі. 

Для того щоб цю землю повернути в КСП «Кодачанка», якого вже немає, а є правонаступник, потрібно, щоб підприємство-правонаступник, а саме ТОВ «Агро-Дніпро», яке донедавна очолював Козік, а зараз – його рідна сестра, звернулося до суду з позовом про скасування всіх цих 50 державних актів. А щоб не було так званих добросовісних набувачів, у яких потім через суд не можна було забрати цю землю, слід звернутися до суду з позовом по скасування цих актів з тих підстав, що була незаконно наділена земля. В позовній заяві просити забезпечення позову шляхом накладення судом арешту чи заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження чи надання в оренду земельних ділянок, на які є державні акти. І в судовому порядку доводити, що земля виділена незаконно, і скасовувати акти. І вже після того як суд задовольнить позов, підприємство-позивач повинно буде абсолютно безкоштовно передати вказану землю до комунальної власності сільської ради, тобто фактично сільський голова Козік повинен буде забрати у свого підприємства цю землю, а потім її передати сільській раді, яку ж сам і очолює… Я в такий розвиток подій і в таку «благодійну акцію» з боку пана Козіка, відверто кажучи, не вірю, але це моя власна думка… 

Такий же погляд мають і мої колеги-депутати, зокрема В. М. Кияниця, В. П. Давиденко та інші.

Також до мене особисто від інших фермерських господарств надходять скарги щодо сприяння сільським головою Козіком у підприємницькій діяльності на території Кодаківської сільської ради його власному підприємству ТОВ «Агро-Дніпро» та у перешкоджанні в такій діяльності іншим фермерським господарствам. Такі скарги мною та моїми колегами депутатами на сьогодні перевіряються, і їм буде дана належна правова оцінка з нашого боку. Наприклад, Козік у своїй заяві до Президента, зокрема, зазначив, що «в селі Кодаки та в інших селах Васильківського району, за допомогою підставних фірм та голови Васильківської РДА Сабодаша В.І. незаконно захоплює і використовує землі сільськогосподарського призначення якийсь Бондарчук Ю.В., власник ЗАТ «Сільгоспродукт». Ніякі податки в бюджет села не сплачуються». Проте в ході перевірки нами даної інформації така була спростована: вказане підприємство в районі працює абсолютно на законних підставах, сплачує абсолютно всі види податків та зборів і жодного власника паю, в якого такий орендує, не образило, а завжди вчасно виплачує орендну плату виключно в грошовій формі, ще й на додаток за власні кошти може такому власнику виготовити державний акт на пай, якщо в нього він не виготовлений, а є лише сертифікат на земельну частку-пай… Окрім того, у Васильківському районі, та не лише у ньому, а і у всій Київській області Юрія Вікторовича Бондарчука знають як порядного і успішного бізнесмена. Але ж чому Козік саме його згадав у своїй заяві до Президента? А виходить от що… Кілька років тому, як нам розповіли місцеві жителі, підприємство Козіка незаконно зібрало весь урожай сої, яка була засіяна підприємством згаданого ним у заяві Ю. В. Бондарчука, тобто фактично вкрало цю сою… За фактом такої крадіжки порушено кримінальну справу, але станом на сьогодні до логічного завершення вона так і не доведена і винуватців не притягнуто до кримінальної відповідальності. Можливо, через те, що, як нам повідомили ті ж самі місцеві жителі, за Козіком стоять високопосадовці, в тому числі зі спецслужб України. От вам і документальний приклад, як намагається Козік як сільський голова вплинути на діяльність фермерського господарства, що здійснює таку діяльність на території Кодаківської сільської ради, хоча йому не належить… У мене та моїх колег-депутатів одразу виник сумнів щодо справжніх намірів пана Козіка, які він намагається порушити перед Президентом України у адресованій йому заяві… Такі на перший погляд законні й корисні дії з боку Козіка, як на мене, мають зовсім іншу мету – завуальовану, яку ми як депутати райради намагаємося зараз документально підтвердити та перешкодити у її досягненні… Сільський голова насамперед повинен дбати про інтереси територіальної громади, а не про власні приватні… і не використовувати протиправно своє службове становище на шкоду іншим та на користь собі… 

До речі, на квітневій сесії Васильківської райради створено тимчасову контрольно-перевірочну комісію, яка повинна вивчити ситуацію в Кодаках і всю багатогранну діяльність кодаківського сільського голови Олега Козіка.

 

Джерело: http://v-k.org.ua/pages/view/857

Сільського голову ув’язнили.

Козіка кинули за грати!

Всім нам відома ситуація довкола сільських земель вкрадених районною владою. Наша громада чітко виступила на боці сільсько голови, який відстоював наші землі. Ми разом відбивали атаки району, який намагався зривати сесії. Ми разом плювали в районних прихвостнів, що приїздили поливали брудом Козіка, та відверто погрожувати розправою йому та його прихильникам. Перепробувавши всі умовно “законні” методи, бандити переконалися що усунути Голову який користується підтримкою населення дуже непросто. Тому, маючи підкаблучного районного прокурора, Козіку було інкриміновано кілька надуманих злочинів, а також злочинів його попередників.

В четвер 24 травня, ввечері біля під”їзду його будинку в Києві, Козіка було заарештовано без висунення будь-яких обвинувачень. Всі контакти з оточенням та сім”єю були відрізані. Поспіхом зфабрикований суд був назначений на наступний день в п”ятницю, але згодом перенесений на вівторок 29 травня.

Цими ганебними, НКВДиськими методами влада дає чітко зрозуміти що їх не зупинить нічого аби забрати в населення все що в них є. Земля, яка є для селян засобом для існування – має бути забрана аби відібрати нашу продуктову незалежність. Схожі засоби 20-30 років довели свою дієвість. Розправившись з поборниками несправедливості влада візьметься за закріпачення нашого вільнодумного населення. Зрештою невдоволених рабів  винищать як це було в 33-му.

Щоб не допустити цього ми закликаємо всіх небайдужих та прогресивний людей не коритися цій антинародній владі. Критичний момент настав! Якщо ми не  покажемо зараз свою ненависть та непокору, бандити відчують свою непокаранність і ще з більшою завзятістю візьмуться нас грабувати! Пересидіти не вдасться. Злодії не оминуть безпорадних боягузів. Ваше майбутнє залежить від вас! Слава Україні!!!

Королі і блазні

Закон як дишло…
Неспокійно в Васильківському королівстві. Всьому виною земля. Вона всіх годує і забезпечує кожному вічний спокій. Васильківські королі після чергового «сходняка» вирішили, що всі землі жителів с.Кодаки по «закону» належать їм. Залишається знайти технологію, за якою вкрадене видати за своє кровне. І вона знайдена:
·    Таємно від сільської ради с.Кодаки на розпайовані землі видали ксиви(акти) для «нужденних» з Луганська, Донецька,;
·    Далі формально проводиться розмежування ділянок;
·    Оформляється купча на достойну людину (їхньому царьку);
·    Діляться доходи від оборутки і «вовки ситі», а вівці нехай чекають «покращення життя …»;
Здійснити цю кримінальну операцію не дозволив сільський голова. І тут почалася травля на Козіка. Хто посмів ослухатися наших панів ?!  У кожного короля є блазні, інакше- який він король? Вони кілька разів атакували сільську раду. Тричі їм вдалося зірвати роботу сесії сільради.  Ось завітали вони і на загальні збори кодачан 6 квітня 2012 року: наш депутат райради, голова соцпартії  зі своїми однопартійцями, всілякі замзаврайоно та інші «юристи» і «депутати», які забули свої ксиви вдома(всього чоловік з двадцять).
Основним їх завданням  було переконати жителів с.Кодаки в тому, що вони дурні. Не бачать, як влада «піклується» про їх добробут. Королі не сплять ночами і думають про народ. А головне – Козік О.А. бандит. Він не дає  королям ощасливити  своїх підданих. «Ви не хочете жити по «законах»»- каже перший. Його підтримує шут №2: «Вся земля належить королям». Яких тільки епітетів не виплюнули їх слиняві  язики на адресу сільського голови!? Професіональні брехуни. Цинічні і нахабні. Найбільш цинічно забрехались соціалісти. Їх лозунг «Земля – народу!» треба розуміти так: « Народ – це добрі районні дяді, а ви електорат». В нас партій більше, ніж бур’яну на полях. А суть одна – вкрасти.Земля для них товар. Вони ніколи на ній не працювали і не збираються працювати. Вкрадене вони міняють на гроші  та на вигідні посади у доброго дяді. Їм треба багато грошей.
Громада села захищалась. Виступаючі говорили, що в Кодаках влада не помітила при розпаюванні  багатьох жителів села. «Для вас  немає землі. Все вже поділено» – казали представники владних дядів працівникам  соціальної сфери. Роботи в селі нема. Город-для багатьох єдиний засіб існування. Але дяді забирають  і городи селян. Їм потрібний голодний і безправний люд, щоб потім його купить на виборах за 100 гривень. Ми всі повинні зрозуміти, що владні особи стоять на захисті своїх «шкурних» інтересів. А народ повинен захищати себе сам. Якщо ми не проявимо активності, то обдеруть до нитки і при цьому не лопнуть. У них безрозмірні животи. Жителям села треба більш активно приймати участь на зборах та на сесіях сільської ради. Блазні будуть їздить ще частіше. Вони більше нічого не роблять і не вміють. Цим вони заробляють собі на хліб. Хто переможе залежить від нас.
Що нового в цій історії? Нічого. Катерина №2 зганяла з земель селян, щоб потім закріпачити і заставить працювати на їх землі за копійки. Те саме роблять наші королі, але ще більш лицемірно і неймовірно брехливо.
Слава Україні!

 

 

МАСЛЯНА 2012

Увага всім!!! 
в нашому селі було проведене гуляння “МАСЛЯНОЇ”

Свято проводилося на центральній площі села.

На святі були присутні запрошені ведучі, які проводили розваги та конкурси! Була проведена “БЕЗПРОГРАШНА ЛОТЕРЕЯ”, в якій міг взяти участь кожен призи розігрувалиси по закінченню святкування. Призи що розігрувалися: цукерки, рулон туалетного паперу, губки віконні, пляшка шампанського, шоколад “ЧАЙКА”, зубна щітка, пиво, тюк сіна, відро вівса, 2,5 кг. гречки, кролик, порося, курка, баран; також були гарячі свіжо-спечені млинці, вино, суп, каша гречана і т.д. ніхто не був ображений, всім дуже сподобалося! В кінці святкування було спалене опудало що символізувало масляну і цим самим проганяли зиму

Особлива подяка сільському голові Козіку О.А.

masliana

 

Герб та Прапор села Кодаки

Як відомо село Кодаки  має свій герб та прапор зареєстроване геральдичним товариством за авторством та ініціативою Миколи Ревука від 3 серпня 2010 року.

alt

alt

 

В наведених нижче документах обгрунтовується чому вибрані самі такі геральдичні символи на існуючому гербі:

 

Геральдично-вексилологічна експертиза проектів
герба та прапора села Кодаки

Розглянувши проекти герба та прапора с. Кодаки, Васильківськоrо району Київської обл. (автори проектів – М. М. Ревук та В. М. Рубан), затверджені сесією сільської ради 21 травня 2010 р., можна зробити такі висновки:

1)  за змістом:

– Для герба територіапьної rромади розроблено цікавий варіант, в якому вдало розкрито історію розвитку села, а також підкреслено його природні особливості. Проект прапора побудований на основі символіки rep6a. Пропонована ідея цікава та вдала, а затвердження цих проехтів дало змогу селу отримати самобутні символи, які не мають аналоrів у вітчизняній геральдиці.

2) за колористикою:

– в проектах герба та прапора дотримано всіх вимог геральдичної калористики.

3) за композиціею, оформлениям і описом:

– Загальне вирішення проектів символів оригінапьне та цікаве, воно дає змогу формувати разом із вже прийнятими гербами та прапорами міст і сіл України цілісну систему місцевої геральдики. Оформлення герба відповідае основним вимогам сучасного місцевого герботворення. Вінець з колосків над щитом вказує на сільський статус населеного пункту. Квадратна форма полотнища прапора відповідає установленим нормам.

Висновки:

 Підсумовуючи, слід відзначити вдале змістове та художнє вирішення проектів символів Кодаків. Вони оригінальні, цікаві, відповідаіоть геральдичним нормам і принципам формування єдиної системи, що передбачено указом Президента України від 18.05.2000 р. “Про впорядкvвання геральдичної справи в Україні”. Тому герб і прапор Кодаків будуть включені до Реєстру місцевих символів Українського геральдичного товариства й опубліковані в 3-у томі видання “Герби та прапори міст і сіл України”.

 Андрій Гречило, голова УГТ, провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Національної академії наук Українн, член Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України, канд. іст. наук

 

 

Кодаки на телебаченні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З нагоди 20 річча Дня Незалежності України – 5 канал в ТРК “ЕРА” презетують в телевізійному ефірі стрічку нарис про історію села Кодаки. Стрічку можна було подивитись в ефірах каналів: 30.07.11 на 5 му каналі 20.25 (програма – “Господар Часу”) повтор 05.40 31.07.2011 в ранковому ефірі на ТРК ЕРА (Перший національний) о 8.15 ( Програма “Сільській час”).

На сайті представлений скорочений варіант без деяких інтерв’ю.

До нас завітали “Україночки”

 

Весна. Перші теплі деньки.. А до нас ще й завітав Київський вокально-хореографічний ансамбль “Україночка”. Концерт вирішили зробити надворі – перед клубом, оскільки була така чудова погода, а клуб ще не дуже прогрівся. Винесли кілька лавочок, та не дуже охоче наші кодачани покидали свої присадибні ділянки аби поцікавитися такою масштабною культурною подією в нашому селі.

Дивно, як це наші кодачани проігнорували бесплатний концерт.  А я прийшов. І не те що не пожалкував – я був у захваті! Семеро юних дівчат, чарівних, як на підбір тільки но вийшли на “сцену” в мене вже щелепа відвисла. А тут як почали витанцьовувати та співати своїми солов”їними голосочками, то навіть наші підстаркуваті односельці аж загорілися, нашкварчали на весняному сонечку, та давай і ногами подригувати і підхлопувати в такт. А дітлашня не соромлячий і собі давай кружляти та танцювати навколо імпровізованої аудиторії. Настрій наскільки був ейфоричним, дружнім та весняним що забуваєш про всі негаразди та труднощі що чекають нас у майбутньому. А важко буде завжди. Особливо якщо будемо триматися осторонь наших спільних проблем. Якщо не будемо гуртуватися та допомагати одне  одному. Сьогодні у нас свято! Його нам подарував наш сільський голова – Олег Анатолійович Козік, що за власний кошт організував цей прекрасний концерт. Всі присутні сповна оцінили цей подарунок. Оплески не вщухали ні на адресу танцівниць, ні на адресу організатора. Що ж би ще зібрало нас докупи, та щей з такого чудового приводу? Коли б ще наші селяни вилізли зі своєї буденності та так гарно б розважилися як сьогодні?

Ох, як би хотілося побачити таке бодай ще раз. Та кишеня мецената не безмежна. Якщо ми разом матимемо бажання творити собі свято і не будемо скупитися на свій же щасливий настрій.

Люди цінуйте життя! За добробутом все одно ніколи не угонишся. І голодні не будемо. Якщо зуміємо себе захисти, якщо не будемо чваритися між собою – а спільно житимемо та радітимемо.

Масляна 2011

y_57edede6

Ех! Весело погуляв наш Кодацький народ на Масляну. Так, давненько так не веселився наш сільський люд. І нетільки тому що наласувалися шаровими млинцями, чи тим же гаряченьким, халявненьким глінтвейном. Весело все ж таки всім разом зустрітися, язиком почесати, себе показати і на других подивитися. А подивитися було на що: наш чудовий сільський ансабль “Родовід” вкотре порадував нас своїми піснями, виступили з театралізованою виставою наші школярі, виставка народної творчості вражала майстерністю наших сільськи умільців. Порадували око вишиваночки на багатьох наших співвітчизниках. Де ще як не зараз, вони б поодягали цю красу, наш народний та культурний спадок.

В кінці вистави відбулося публічне спалення опудала – символ зими, що знаменує кінець довгих, похмурих днів та прихід такої довгоочікуваної весни. Наша святкова ярмарка порадувала своїм різномаїттям – де можна було придбати наші власні, здорові, екологічно чисті продукти. Починаючи від незамінного для Масляної меду, продовжуючи , звичайно ж, салом, і закінчуючи молочними продуктами, крупами і всілякими товарами широкого вжитку. Натхнення і чудовий настрій вітав у повітрі, а також кульки випущені ненароком малечею, що своїм сміхом та радістю, підкреслювали атмосферу щастя та світлої віри в майбутнє. Розваги включали в себе різноманітні конкурси, співи та танці.

Малеча покаталяся на парі впряжених в сані коней. Дорослі ж мали змогу отримати пляшку шампансьго за виграш у конкурсах, або по пляшці пива за “програш”. А прохолодний вітерець тільки бідбодрював та підзадорював глядачів не тільки споглядати на виступи наших юних талантів, а й самим якось пожвавішати, поплясати та повеселитись. Хочеться щиро подякувати нашим організаторам, депутатам, сільскому голові за такий вклад в духовну та моральну підтримку наших селян, що за власний кошт на власному ентузіазмі, змогли створити таке чудове свято весни, краси та радості. Удачі в усіх ваших починаннях! А ми, жителі села, не будемо залишатися осторонь, і завжди вас підтримаємо та допоможемо!

y_197c4b08Ансамбль Родовід