У Кодаках воюють за землю не на життя, а на смерть

Стаття Антона Шульги (газета “Вісті Київщини” )

У повному сенсі цього слова. Ціна питання – 100 гектарів, які ніяк не поділять село і район. Боротьба настільки запекла, що вже коштувала життя одному з депутатів сільради.

Село Кодаки Васильківського району, колишня назва – Кайдак (Кунаки), розташоване між Митницею та Ксаверівкою, трохи в стороні від траси Київ – Одеса, має досить багату історію. У XII столітті Кунаки були дерев’яною фортецею, однією з численних оборонних споруд навколо Києва. 17 липня 1660 р. біля села Кодаки відбулася Рада Війська Запорозького під проводом гетьмана Юрія Хмельницького, який прагнув розірвати Переяславський договір з Москвою, укладений під її тиском у жовтні 1659 р. 

У середині минулого століття Кодаки були другим після Ксаверівки зразково-показовим селом, у якому переважали двоповерхові індивідуальні котеджі із сучасними міськими зручностями та необхідними господарськими будівлями. Місцевий колгосп-мільйонер ім. Ілліча славився на весь Радянський Союз. Ксаверівку і Кодаки відвідували численні делегації і високі гості з-за кордону: Моріс Торез, Хо Ші Мін, Янош Кадар, Фідель Кастро, Долорес Ібарурі та багато інших. У Кодаках жила і працювала двічі Герой Соціалістичної Праці, незмінний впродовж двох десятиліть депутат Верховної Ради УРСР Ольга Диптан.



Чим і як живе сьогодні село Кодаки

На початку квітня в редакції пролунав тривожний дзвінок. Мешканець села Кодаки, який побажав, щоб його ім’я не називалося в газеті, повідомив, що нещодавно під час бурхливого обговорення на сесії земельних питань помер від серцевого нападу депутат сільради.

Перш ніж виїхати на місце трагедії, я зайшов на сайт Кодаківської сільської ради, де мою увагу привернула досить свіжа публікація «Королі і блазні». 

«Васильківські королі, – пише анонімний автор, – після чергового «сходняка» вирішили, що всі землі жителів с. Кодаки по «закону» належать їм. Залишається знайти технологію, за якою вкрадене видати за своє кровне. І вона знайдена: таємно від сільської ради с. Кодаки на розпайовані землі видали ксиви (акти) для «нужденних» з Луганська, Донецька; далі формально проводиться розмежування ділянок; оформляється купча на достойну людину (їхньому царьку); діляться доходи від оборудки і «вовки ситі», а вівці нехай чекають «покращення життя …» 

Здійснити цю кримінальну операцію не дозволив сільський голова. І тут почалася травля на Козіка. Хто посмів ослухатися наших панів?! У кожного короля є блазні, інакше – який він король? Вони кілька разів атакували сільську раду. Тричі їм вдалося зірвати роботу сесії сільради. Ось завітали вони і на загальні збори кодачан 6 квітня 2012 року: наш депутат райради, голова соцпартії зі своїми однопартійцями, всілякі замзаврайоно та інші «юристи» і «депутати», які забули свої ксиви вдома (всього чоловік з двадцять).

Основним їх завданням було переконати жителів с. Кодаки в тому, що вони дурні. Не бачать, як влада «піклується» про їх добробут. Королі не сплять ночами і думають про народ. А головне – Козік О. А. бандит. Він не дає королям ощасливити своїх підданих. «Ви не хочете жити по «законах» – каже перший. Його підтримує шут № 2: «Вся земля належить королям». Яких тільки епітетів не виплюнули їх слиняві язики на адресу сільського голови?! Професіональні брехуни. Цинічні і нахабні. Найбільш цинічно забрехались соціалісти. Їх лозунг «Земля – народу!» треба розуміти так: «Народ – це добрі районні дяді, а ви електорат». В нас партій більше, ніж бур’яну на полях. А суть одна – вкрасти. Земля для них товар. Вони ніколи на ній не працювали і не збираються працювати. Вкрадене вони міняють на гроші та на вигідні посади у доброго дяді. Їм треба багато грошей.

Громада села захищалась. Виступаючі говорили, що в Кодаках влада не помітила при розпаюванні багатьох жителів села. «Для вас немає землі. Все вже поділено», – казали представники владних дядів працівникам соціальної сфери. Роботи в селі нема. Город – для багатьох єдиний засіб існування. Але дяді забирають і городи селян. Їм потрібний голодний і безправний люд, щоб потім його купить на виборах за 100 гривень. Ми всі повинні зрозуміти, що владні особи стоять на захисті своїх «шкурних» інтересів. А народ повинен захищати себе сам. Якщо ми не проявимо активності, то обдеруть до нитки і при цьому не лопнуть. У них безрозмірні животи. Жителям села треба більш активно приймати участь на зборах та на сесіях сільської ради. Блазні будуть їздить ще частіше. Вони більше нічого не роблять і не вміють. Цим вони заробляють собі на хліб. Хто переможе, залежить від нас.

Що нового в цій історії? Нічого. Катерина № 2 зганяла з земель селян, щоб потім закріпачити і заставить працювати на їхній землі за копійки. Те саме роблять наші королі, але ще більш лицемірно і неймовірно брехливо»… 

«Агро-Дніпру» – зелену вулицю!

Мені, людині, далекій від кодаківських проблем, у цій публікації далеко не все було зрозумілим. Тож щоб з’ясувати, що ж насправді відбувається в селі і чим переймаються його мешканці, я вирушив у Кодаки. Сільський голова Олег Козік довго вивчав моє редакційне посвідчення. Потім вибачився, що зараз не може зі мною поспілкуватися, бо мусить у нагальній справі з’їздити у Васильків, і запропонував зустрітися через годину. Щоб скоротати час, я вирішив прогулятися селом і поспілкуватися з його мешканцями. 

Дорога, що в’ється між рядами ненових, але все ще добротних двоповерхових котеджів, вивела мене до господарського двору колишнього колгоспу-мільйонера імені Ілліча. За новенькою огорожею з металевої сітки рядами стоять корівники й свинарники, інші господарські будівлі. Зі слів селян, з якими вдалося поспілкуватись, у Кодаках процес розпаювання земель і майна не був завершений через брак коштів. Тож частина землі, а також майно КСП «Кодачанка», яке було правонаступником колгоспу і на базі якого утворилося ТОВ «Агро-Дніпро», так і не було до кінця розпайоване. Зате тепер усі оті споруди належать товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро», директором якого віднедавна працює рідна сестра сільського голови Вікторія Анатоліївна Соловей, а контрольним пакетом акцій володіє сільський голова Олег Анатолійович Козік. Що ж до самого Козіка, то він не місцевий. Приїхав у село кілька років тому чи то з Луганщини, чи з Донеччини, а чи й із самої столиці. Не зовсім законним способом придбав половину активів ТОВ «Агро-Дніпро». Принаймні Господарський суд Київської області рішенням від 8 лютого 2010 року у справі № К19/381-08 визнав, що це придбання відбулося з порушенням цілого ряду законів. Але це не заважає панові Козіку успішно господарювати й багатіти. За словами селян, які підтверджуються документами, що є в розпорядженні редакції, тільки за час головування Олега Козіка в Кодаках ТОВ «Агро-Дніпро» незаконно збагатилося на понад 30 об’єктів і споруд, які спочатку належали колгоспу ім. Ілліча, потім його правонаступнику КСП «Кодачанка». Це, зокрема, кормоцех ВРХ по вул. Леніна, 58/1-у, пожежне депо (вул. Ювілейна, 1-в), Дім механізаторів (вул. Леніна, 119-в), автогараж (вул. Леніна, 119-а), склад-модуль (вул. Леніна, 58/2-с), зерносховища (вул. Леніна, 58/2-г, 58/2-г та 58/2-д), пункт технічного обслуговування (вул. Леніна, 119-і), заправка (вул. Леніна, 119-і), вагова (вул. Леніна, 58/2-г), машинний двір (майстерня) (вул. Леніна, 119-е), машинний двір (гараж) (вул. Леніна, 119-д), склад запчастин, машинний двір-майстерня (вул. Леніна, 119-з), склад мінеральних добрив, машинний двір-майстерня (вул. Леніна, 119-к), машинний двір (котельня) (вул. Леніна, 119-г), машинний двір (прохідна) (вул. Леніна, 119-л), машинний двір (склад) (вул. Леніна, 119-ж), комора продуктова (вул. Леніна, 58/2-ж), зерносховище (вул. Леніна, 58/2-з), зерносховище-тік (вул. Леніна, 58/2-в), телятники (будівлі 58/1-с та 58/1-н по вул. Леніна,), перша, друга, третя і четверта корівні (будівлі 58/1-ф, 58/1-л, 58/1-з та 58/1-ж по вул. Леніна,), кормоцех свинячий (вул. Леніна, 28/1-в), приміщення електриків (вул. Леніна, 58/1-с) та багато іншого… 

Захистіть від свавілля голови райдержадміністрації

Коли повернувся до сільради, господар села чекав на мене у своєму кабінеті. 

– Я вже знаю про вас більше, ніж ви думаєте, – почав сільський голова. – Знаю не тільки на чиє замовлення ви сюди приїхали, а навіть хто вас привіз і на якій машині. – Схоже, що мій візаві ні в який Васильків не їздив, а використав час для того, аби розвідати, що за гість приїхав до нього і з якою метою. 

– Своїм ходом на редакційному автомобілі, – відповідаю. – А приїхав з власної ініціативи, щоб розібратися в ситуації, що склалася в селі, а може, й допомогти. 

– Гаразд, що вас цікавить?

– Що це за історія із землею? 

– Землею я не торгую, здирництвом не займаюсь. Я був кадровим офіцером. Зараз обрали мене люди. Нікого не обманув. Ні в кого нічого не вкрав. І буду стояти на захисті їхніх прав. Землі, про які я зараз скажу, це землі колишнього КСП «Кодачанка», які були розпайовані між колишніми членами КСП. Кожен після розпаювання отримав державний акт без урахування сіножатей, пасовищ та інших ділянок. Ці ділянки є пайовими землями і належать усім колишнім членам КСП «Кодачанка» та використовуються спільно. У сільраді є державний акт на ці землі старого зразка на право колективної власності членів КСП «Кодачанка», але він без кадастрового номера. А товариші наші, державні службовці Васильківського району на чолі з товаришем Сабодашем і братами Мазепами, розділили цю землю по 2 гектари, присвоїли кадастрові номери, виготовили державні акти і ввечері відправили людину додому до нашого секретаря сільради в надії отримати від неї довідку про те, що землі не є пайовими. Пропонували секретарю винагороду. Природно, вона злякалася, подзвонила мені. Я кажу, що ти їх поки не лякай. Скажи, що все буде добре, голова все зробить. Нехай приходять. Наступного дня зранку вони приходять з пачкою державних актів на 2 гектари кожен, наділених невідомим особам – жителям інших міст: Донецька, Луганська, Києва і т. д. Я у них ці державні акти забрав, і зараз вони знаходяться у сейфі сільської ради. Про це я повідомив райдержадміністрацію, районну прокуратуру, обласну прокуратуру, районну і обласну міліцію. Жодної відповіді я не отримав. Щоб не займати ваш час, я дам вам свого листа до Президента України, в якому все викладено: 

«Шановний Вікторе Федоровичу! Прошу Вас захистити мене від злочинного свавілля голови Васильківської райдержадміністрації Сабодаша В.І., який спільно зі своїм заступником Мазепою С. В. та головою Васильківської районної ради Мазепою О.В., вимагають від мене гроші та примушують віддавати їм половину земельних ділянок із загальної кількості наділених Кодаківською сільською радою мешканцям села Кодаки. Для конт-ролю та підрахунку наділених земельних ділянок, щоб жоден клаптик землі не пройшов повз «каси», вони постійно вимагають від мене всі рішення та протоколи сесій Кодаківської сільської ради VI скликання (незважаючи на те, що ці документи знаходяться в доступному для ознайомлення всіх жителів села місці). Майже кожного дня в Кодаківську сільську раду надходять безкінцеві дзвінки, факсограми, виклики, вимоги, приписи, листи, протести Васильківської прокуратури Київської області, якими мене зобов’язують негайно з’являтися до прокуратури, надавати пояснення та копіювати різноманітні документи в кількості декількох сотень аркушів.

Зараз, до питання контролю за «касою» залучений УБОЗ Київської області в складі капітана Куліка С.С. та майора Нікітюка, які приїжджають на дорогому автомобілі Міцубіші ВХ 0090 АВ та тероризують і залякують мене, вимагаючи вищезгадані протоколи сесій, прикриваючись службовою необхідністю.

Робота Кодаківської сільської ради повністю паралізована. По теперішній час жоден житель села Кодаки, якому була наділена земельна ділянка, не може отримати державний акт, поки не віднесе до земельного відділу Васильківського району майже 1000 доларів США.

Впродовж двох років, під прикриттям заступника Васильківського прокурора Савчука В. Ф. та начальника Васильківської міліції Куца В.В., розкрадається чорнозем з сіножатей та пасовищ колишнього КСП “Кодачанка”, який цілодобово вивозиться із с. Кодаки вантажівками. Всі мої заяви в міліцію та прокуратуру Васильківського району про порушення кримінальної справи стосовно торгівлі чорноземом, залишаються без розгляду, або з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи.

Для організації тиску на мене та підриву мого авторитету в селі застосовуються будь-які способи, у тому числі підрив фінансування сільського бюджету. Наприкінці 2011 року фінансовим відділом та казначейством Васильківського району на підставі невідомого листа ДНІ Васильківського району, з бюджету села Кодаки викрадено понад 63000 грн. Внаслідок чого, стала неможливою оплата за енергоносії та виплата заробітної платні вихователям дитячого садочка с. Кодаки.

В селі Кодаки та в інших селах Васильківського району, за допомогою підставних фірм та голови Васильківської РДА Сабодаша В.І. незаконно захоплює і використовує землі сільськогосподарського призначення якийсь Бондарчук Ю.В., власник ЗАТ “Сільгоспродукт”. Ніякі податки в бюджет села не сплачуються.

Нещодавно голова Васильківської РДА Сабодаш В.І., зловживаючи службовим становищем, за допомогою посадових осіб земельного відділу Васильківського району, самовільно виготовив на підставних осіб державні акти на землі понад 100 га, які належать пайовикам колишнього КСП “Кодачанка” (правонаступником якого є ТОВ “Агро-Дніпро”) та намагався їх перепродати. У відповідь на мою заяву, мені було сказано, що «землі украдені на користь впливових осіб, і також!!! депутатів Верховної Ради».

Після виявлення мною злочинних подій та повідомлення про це жителів села Кодаки на загальних зборах, голова районної ради Мазепа О.В. запропонував мені вибрати камеру у Васильківській тюрмі, а заступник Васильківського прокурора Савчук В.Ф. сказав, що дає 91%, що проти мене буде порушена кримінальна справа, а привід буде знайдено.

Шляхом штучного створення доказів звинувачення, підтасовування свідчень та трактування на свій лад статей та законів України, працівниками УБОЗ в Київської області, капітаном Куліком С.С. та майором Нікітюком, на мене був складений неправдивий протокол про корупцію, згідно якого рішенням Васильківського районного суду від 23 січня 2012 року мене вже визнано винним.

В альтернативу арешту Мазепою О.В. та Савчуком В.Ф. мені було запропоновано забути про украдені 100 га та вирішити з ними питання за 500 тисяч доларів США і, за їх словами, це буде для мене у майбутньому «зеленим світлом».

Заяви в прокуратуру Васильківського району відмовляються приймати, пояснюючи це особистим наказом Генерального прокурора України. Їх приймають тільки після особистого погодження прокурора Васильківського району або його заступника.

Прошу Вас захистити мене від злочинного свавілля посадових осіб Васильківського району.

Вважаю дії вище згаданих осіб навмисною дискредитацією влади в Україні та замахом на авторитет Президента України…»

– Я підтверджую всі свої слова, – вів далі сільський голова. – Це і залякування, і вплив на депутатів, і зриви сесій. 6 квітня питання розкрадання земель КСП «Кодачанка» посадовими особами Васильківської райдержадміністрації, дорозпаювання пасовищ та сіножатей між колишніми членами КСП «Кодачанка» – власникам земельних паїв та працівникам соціальної сфери села Кодаки розглядалося на загальних зборах села. Ця земля належить колишнім членам КСП, ну і якщо вони не будуть заперечувати, а я думаю, що не будуть, працівники соціальної сфери, а це школа, дитсадок, лікарня та інше, також отримають ділянки. Земля розпайовувалась у 2000 році на підставі протоколу загальних зборів членів колишнього КСП, паювалось майно, паювалась земля. Вони як власники землі і майна вирішували, кому і скільки надавати. І можливо, було рішення не надавати працівникам соціальної сфери. Зараз я хочу це питання порушити і переконати колишніх членів КСП, щоб вони не заперечували проти отримання землі працівниками соціальної сфери. Я за те, щоб усе було справедливо, щоб кожен пайовик, кожен представник соцсфери незалежно від партійної приналежності, від того, є у нього якась ділянка чи нема, отримав те, що йому належить за законом. Щоб у першу чергу були задоволені потреби жителів села. А потім уже надавати іногороднім. Я нічого не маю проти жителів інших міст, вони також мають право. Але я коли висував свою кандидатуру на сільського голову, говорив людям, що передусім у нас будуть отримувати земельні ділянки ті люди, які дійсно проживають у селі і мають намір тут вести господарство. Я вважаю, що це нонсенс, коли наші люди потребують землі, а її отримають якісь іногородні, і з депутатського корпусу, і з Васильківської адміністрації: там і прокуратура, і міліція… Все це ми будемо викривати і відстоювати правду. 

Хапати хабарників, а кого конкретно?

Ситуація із землею розколола село на дві частини. Одні мешканці безроздільно підтримують сільського голову. Інші ж, хоч і незадоволені намаганням районної влади забрати у громади аж 100 гектарів, скептично ставляться до заяв пана Козіка про те, що він дбає не про свої інтереси, а про громаду. 

– Наш голова не такий простий і святий, яким намагається виглядати, – каже місцевий мешканець Олександр Чепурний. – Коли стало відомо, що рішенням району 100 гектарів землі розпаювали на 50 невідомих людей і що до цього причетні голова РДА Сабодаш та голова райради Мазепа, люди на загальних зборах запитали у Козіка, хто ж підписував документи, якщо там стоїть підпис сільського голови? Козік каже: «Це було при мені, але я не підписував». Дивно, чи не так? Потім, коли сільський голова оприлюднив на дошці оголошень своє звернення до Президента, де було написано, що в райдержадміністрації від нього вимагали хабар у 500 тисяч доларів США, на сесії депутати всіх рівнів запитують: «Хто конкретно вимагав з вас хабар?» Нема відповіді. Я ставлю запитання депутатам, які впевнені, що цей хабар хтось вимагав. Кажу, ви ж по телевізору бачите щодня, як ті люди, котрим пропонують заплатити хабар, йдуть у відповідні органи і просять все це проконтролювати. Хабарника ловлять на гарячому, й на цьому справа завершується. Що, наш голова не знає, як це робиться? Знає. Мабуть, йому вигідно говорити про те, що вимагають хабар. Мовляв, дивіться, який я принциповий і як дбаю про ваші інтереси. Тільки, думаю, в цій історії у нього свій інтерес.  

 

alt  

Тетяна ХИТРИК ,
газета “Вісті Київщини” www.v-k.org.ua

 

 

 

 

Примітка сайту: На час оприлюднення матеріалів цієї статті на веб. сторінці журнала “Корреспондент”, 29.05.12.

голова Кодаківської Сільської Ради Козік О.А. був заарештований без оголошення обвинувачення.

 

Джерело: http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/hitriktn/a66481

 

Цю ситуацію коментує адвокат і правозахисник Микола Неділько.

 

Прізвище кодаківського сільського голови Олега Козіка неодноразово звучало на сесіях Васильківської райради. Тож мене як депутата райради зацікавило, що ж там відбувається. Побувавши на сесії сільради, я для себе зробив такий висновок: Олег Козік як сільський голова порушує дійсно правильне питання про те, що Васильківською райдержадміністрацією було незаконно виділено із земель, які належали колишньому КСП «Кодачанка», 100 га землі. Проблема в тому, що документів, які б давали змогу отримати об’єктивну інформацію про цю землю, ніхто не надавав. У Козіка на сесії були якісь викопіювання, де ця земля розділена на 50 ділянок. Але доказів, що це пайова земля, чи акта на колективну власність не було надано. Це можливо встановити лише шляхом витребування інформації з управління земельних ресурсів району, інформації з Інституту землеустрою, який робив розпаювання даних земель, а також безпосередньо із самого КСП «Кодачанка». Але, наскільки мені відомо, достовірної інформації зараз ніде отримати не можна. Якщо ця земля розпайована, будемо вважати, що це дійсна інформація, то тоді ось що виходить: Олег Козік каже, що потрібно повернути цю землю КСП «Кодачанка». Але КСП «Кодачанка» вже немає. Є його правонаступник – ТОВ «Агро-Дніпро», яким до того, як зайняти посаду сільського голови, керував безпосередньо сам Олег Козік. На березневій сесії сільради він зізнався при всіх депутатах, що зараз це підприємство очолює його рідна сестра. Тому що він як державний службовець не може бути керівником підприємства. Бо це фактично корупція. І що виходить? Козік завдяки депутатам і завдяки накручуванню людей на загальних зборах хоче повернути ці 100 гектарів начебто до КСП «Кодачанка». А фактично ця земля повернеться до ТОВ «Агро-Дніпро». Олег Козік як сільський голова в принципі правильно робить, що порушує питання повернення незаконно виділеної землі. Але ж треба подивитися його справжні наміри. А справжній намір – щоб ці 100 гектарів повернулися йому. Це моя власна думка. Я її висловив на сесії у присутності знімальної групи телебачення, і Козік на це промовчав. Я не підтримую райдержадміністрації, що вона дійсно незаконно виділила цю землю, бо за інформацією Козіка ця земля виділялась на мешканців Донецька, Луганська, Києва… І на жодного місцевого мешканця земельна ділянка не була виділена. А в селі є і працівники соціальної сфери, які потребують землі, й інші безземельні, які могли б її обробляти. Але помилка в тому, що комісія, яка займалась розпаюванням земель КСП «Кодачанка», повинна була свою роботу довести до кінця. Тобто оці 100 гектарів вона мусила дорозпаювати. Аж до того, щоб виділити ці ділянки в натурі і видати людям державні акти. Якщо ж члени КСП вирішили, що ця земля не розпайовується, а буде в загальному користуванні, то вони повинні були своїм рішенням передати ці 100 гектарів до земель запасу сільської ради, забравши її з повноважень райдержадміністрації, і на сесії сільської ради прийняти рішення, щоб цю землю нікому не давати. Тобто юридично комісія з розпаювання не спрацювала належним чином. Крім того, належним чином не спрацював і колишній сільський голова. Тому що в селі за розпаювання в першу чергу відповідає сільський голова. Я неодноразово наводив приклад належної роботи комісії, яка зараз займається дорозпаюванням КСП «Митницьке». Там у пайовиків теж райдержадміністрація намагалася забрати землю. Але цього не вдалося зробити. Тому що якщо комісія з розпаювання нормально працює, то вона доводить свою роботу до кінця. Так, тяжко, немає коштів, люди скидаються, оббивають пороги, однак роботу свою роблять. Тож до певної міри тут є вина комісії з розпаювання. 

Я на двох засіданнях сесії сільради пояснював і депутатам, і присутнім колишнім членам комісії з розпаювання, що для того, щоб юридично вирішити це питання, а не битися лобами, бо село розкололось на дві половини, щоб один одного за чуби не тягали, щоб вас не використовував Козік, потрібно поновити роботу комісії з розпаювання. Необхідно підняти всю технічну документацію, яка є, витребувати її. Аби це зробити, варто зібратися всім колишнім членам КСП, провести під протокол збори про поновлення роботи комісії за участю сільського голови, який повинен усе це організовувати. Бо Козік порушує це питання, але належних юридичних кроків, які дадуть позитивне його вирішення, він не робить. І так само не вживають належних кроків колишні члени комісії з розпаювання КСП. Я безліч разів їм пояснював, що все треба вирішувати в юридичному полі. 

Для того щоб цю землю повернути в КСП «Кодачанка», якого вже немає, а є правонаступник, потрібно, щоб підприємство-правонаступник, а саме ТОВ «Агро-Дніпро», яке донедавна очолював Козік, а зараз – його рідна сестра, звернулося до суду з позовом про скасування всіх цих 50 державних актів. А щоб не було так званих добросовісних набувачів, у яких потім через суд не можна було забрати цю землю, слід звернутися до суду з позовом по скасування цих актів з тих підстав, що була незаконно наділена земля. В позовній заяві просити забезпечення позову шляхом накладення судом арешту чи заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження чи надання в оренду земельних ділянок, на які є державні акти. І в судовому порядку доводити, що земля виділена незаконно, і скасовувати акти. І вже після того як суд задовольнить позов, підприємство-позивач повинно буде абсолютно безкоштовно передати вказану землю до комунальної власності сільської ради, тобто фактично сільський голова Козік повинен буде забрати у свого підприємства цю землю, а потім її передати сільській раді, яку ж сам і очолює… Я в такий розвиток подій і в таку «благодійну акцію» з боку пана Козіка, відверто кажучи, не вірю, але це моя власна думка… 

Такий же погляд мають і мої колеги-депутати, зокрема В. М. Кияниця, В. П. Давиденко та інші.

Також до мене особисто від інших фермерських господарств надходять скарги щодо сприяння сільським головою Козіком у підприємницькій діяльності на території Кодаківської сільської ради його власному підприємству ТОВ «Агро-Дніпро» та у перешкоджанні в такій діяльності іншим фермерським господарствам. Такі скарги мною та моїми колегами депутатами на сьогодні перевіряються, і їм буде дана належна правова оцінка з нашого боку. Наприклад, Козік у своїй заяві до Президента, зокрема, зазначив, що «в селі Кодаки та в інших селах Васильківського району, за допомогою підставних фірм та голови Васильківської РДА Сабодаша В.І. незаконно захоплює і використовує землі сільськогосподарського призначення якийсь Бондарчук Ю.В., власник ЗАТ «Сільгоспродукт». Ніякі податки в бюджет села не сплачуються». Проте в ході перевірки нами даної інформації така була спростована: вказане підприємство в районі працює абсолютно на законних підставах, сплачує абсолютно всі види податків та зборів і жодного власника паю, в якого такий орендує, не образило, а завжди вчасно виплачує орендну плату виключно в грошовій формі, ще й на додаток за власні кошти може такому власнику виготовити державний акт на пай, якщо в нього він не виготовлений, а є лише сертифікат на земельну частку-пай… Окрім того, у Васильківському районі, та не лише у ньому, а і у всій Київській області Юрія Вікторовича Бондарчука знають як порядного і успішного бізнесмена. Але ж чому Козік саме його згадав у своїй заяві до Президента? А виходить от що… Кілька років тому, як нам розповіли місцеві жителі, підприємство Козіка незаконно зібрало весь урожай сої, яка була засіяна підприємством згаданого ним у заяві Ю. В. Бондарчука, тобто фактично вкрало цю сою… За фактом такої крадіжки порушено кримінальну справу, але станом на сьогодні до логічного завершення вона так і не доведена і винуватців не притягнуто до кримінальної відповідальності. Можливо, через те, що, як нам повідомили ті ж самі місцеві жителі, за Козіком стоять високопосадовці, в тому числі зі спецслужб України. От вам і документальний приклад, як намагається Козік як сільський голова вплинути на діяльність фермерського господарства, що здійснює таку діяльність на території Кодаківської сільської ради, хоча йому не належить… У мене та моїх колег-депутатів одразу виник сумнів щодо справжніх намірів пана Козіка, які він намагається порушити перед Президентом України у адресованій йому заяві… Такі на перший погляд законні й корисні дії з боку Козіка, як на мене, мають зовсім іншу мету – завуальовану, яку ми як депутати райради намагаємося зараз документально підтвердити та перешкодити у її досягненні… Сільський голова насамперед повинен дбати про інтереси територіальної громади, а не про власні приватні… і не використовувати протиправно своє службове становище на шкоду іншим та на користь собі… 

До речі, на квітневій сесії Васильківської райради створено тимчасову контрольно-перевірочну комісію, яка повинна вивчити ситуацію в Кодаках і всю багатогранну діяльність кодаківського сільського голови Олега Козіка.

 

Джерело: http://v-k.org.ua/pages/view/857

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *